Коли ми чуємо про гори, то обов’язково в нашій уяві виринають українські сині Карпати. Хоча в нас є львівські Гологори, Кременецькі гори і Подільські Товтри. Саме Товтри, на відміну від інших гірських пасм, утворені не в результаті тектонічних рухів, а живими організмами. Інакше кажучи частина сучасної Тернопільської і Хмельницької області була колись дном неглибокого теплого моря протяжністю на 200 кілометрів, яке ми знаємо як Сарматське море. Аналогів у світі немає, хіба що за деякими геологічними показниками подібне є у США і Великій Британії.
Саме Сарматське море утворилось приблизно 20-15 млн. років тому. А от нижню межу його зникнення вказати доволі важко. Ось до прикладу Карта “Королівства Польського” видана 1569 року у Венеції Гастомо Густальді, де на місці сучасного Поділля зображене Сарматське море, що свідчить про те, що у західних мандрівників було лише уявлення про наші землі.
Коли вода відійшла, в долинах залишилися проломи в яких течуть сучасні ріки, найбільшою серед таких є Дністер. Самі ріка робить числення вигини і коліна в результаті чого створює фантастичні краєвиди . Серед цих рельєфних ретроспектив і засновувались подільські міста: Бакота, Кам’янець, Заліщики . Якщо вам показують фото півострова на якому гарне і акуратне місто – то це Заліщики, якщо фортеця із казок – то Кам’янець – Подільський. А от про Бакоту матеріалу мало, хоча і за ідеологічним, змістовним і історичним наповненням – це надзвичайної ваги місто.
Ба́кота село в Україні, що існувало до 1981 року, далі його дані були виключені з обігу, позаяк на Дністрі була побудована гідроелектростанція. Відомими є дві версії походження такої назви. Перша: “Бакота – “бокота” – кусень хліба ” з румунської, друга: “Бакота – бажане, чудове місце” (“ба” – приставка, корінь “кот”, “хот” – бажаний). І якщо ми з вами відправимось на місце, що було столицею Дністрянського Пониззя ХІІ – ХІІІ ст., то зрозуміємо самі, що ближчим є друга версія походження назви. Але оскільки ці землі були предметом зазіхань литовських князів, татар, потім князів Коріятовичів, польських феодалів Бакотська волость була прикордонною зоною, що проголосила себе незалежною і вільною від різних феодалів землею. В середині ХV століття Бакота втрачає своє стратегічне значення.
Сьогодні можна приїхати на вершину Білої Гори, яка височіє над водним плесом на 120 метрів. Спустившись нижче, натрапляємо на залишки скельного монастиря, заснованого приблизно в ХІ столітті. Монастир проіснував до 1960-их років. Ґрунтовні археологічні розкопки проводив професор і ректор університету св. Володимира в Києві Володимир Антонович в 1891-92 рр. Були віднайдені поховання монахів, залишки гвинтових сходів що вели від монастиря на вершину гори (в результаті завалу до нашого часу не збереглися). А також на шляху можна побачити джерела цілющої монастирської води. Але туристам від таких назв скучно і в народі їх називають «чоловічої сили», «жіночої сили» в залежності від статі основної частини відвідувачів.
Ще можна продовжувати за житла давніх людей, силурійські вапняки, глід і терен, що вкрили схили гори, але людина в такій атмосфері мимоволі поринає в світ прекрасних відчуттів, неймовірних вражень і … думає про вічне. Наші предки прирівнювали похід в Гори, до походу в церкву. Казали, що гори живі, вони хочуть поділитись з нами енергією, мудрістю, наснагою та раціональністю. А Бакота – та таки справді «гарний вид».
P.S. Вже два сезони поспіль колектив TourU пропонує відпочинок на Дністрі. І це не від того, що ми придумали якесь нове відпочинкове місце. За часів другої Польщі в 1930 роках в Заліщиках існував чудесний курорт і пляж, зі Львова туди спеціально курсував потяг.Навіть вже тоді окремо був нудиський пляж. За радянського часу наше Поділля дуже занехаялось, села обезлюднюються. Але природа подарувала нам гарний відпочинок біля води. Традиції треба відроджувати. Відкривайте для себе Україну і гарно відпочивайте!!!
Коли ми чуємо про гори, то обов’язково в нашій уяві виринають українські сині Карпати. Хоча в нас є львівські Гологори, Кременецькі гори і Подільські Товтри. Саме Товтри, на відміну від інших гірських пасм, утворені не в результаті тектонічних рухів, а живими організмами. Інакше кажучи частина сучасної Тернопільської і Хмельницької області була колись дном неглибокого теплого моря протяжністю на 200 кілометрів, яке ми знаємо як Сарматське море. Аналогів у світі немає, хіба що за деякими геологічними показниками подібне є у США і Великій Британії.
Саме Сарматське море утворилось приблизно 20-15 млн. років тому. А от нижню межу його зникнення вказати доволі важко. Ось до прикладу Карта “Королівства Польського” видана 1569 року у Венеції Гастомо Густальді, де на місці сучасного Поділля зображене Сарматське море, що свідчить про те, що у західних мандрівників було лише уявлення про наші землі.
Коли вода відійшла, в долинах залишилися проломи в яких течуть сучасні ріки, найбільшою серед таких є Дністер. Самі ріка робить числення вигини і коліна в результаті чого створює фантастичні краєвиди . Серед цих рельєфних ретроспектив і засновувались подільські міста: Бакота, Кам’янець, Заліщики . Якщо вам показують фото півострова на якому гарне і акуратне місто – то це Заліщики, якщо фортеця із казок – то Кам’янець – Подільський. А от про Бакоту матеріалу мало, хоча і за ідеологічним, змістовним і історичним наповненням – це надзвичайної ваги місто.
Ба́кота село в Україні, що існувало до 1981 року, далі його дані були виключені з обігу, позаяк на Дністрі була побудована гідроелектростанція. Відомими є дві версії походження такої назви. Перша: “Бакота – “бокота” – кусень хліба ” з румунської, друга: “Бакота – бажане, чудове місце” (“ба” – приставка, корінь “кот”, “хот” – бажаний). І якщо ми з вами відправимось на місце, що було столицею Дністрянського Пониззя ХІІ – ХІІІ ст., то зрозуміємо самі, що ближчим є друга версія походження назви. Але оскільки ці землі були предметом зазіхань литовських князів, татар, потім князів Коріятовичів, польських феодалів Бакотська волость була прикордонною зоною, що проголосила себе незалежною і вільною від різних феодалів землею. В середині ХV століття Бакота втрачає своє стратегічне значення.
Сьогодні можна приїхати на вершину Білої Гори, яка височіє над водним плесом на 120 метрів. Спустившись нижче, натрапляємо на залишки скельного монастиря, заснованого приблизно в ХІ столітті. Монастир проіснував до 1960-их років. Ґрунтовні археологічні розкопки проводив професор і ректор університету св. Володимира в Києві Володимир Антонович в 1891-92 рр. Були віднайдені поховання монахів, залишки гвинтових сходів що вели від монастиря на вершину гори (в результаті завалу до нашого часу не збереглися). А також на шляху можна побачити джерела цілющої монастирської води. Але туристам від таких назв скучно і в народі їх називають «чоловічої сили», «жіночої сили» в залежності від статі основної частини відвідувачів.
Ще можна продовжувати за житла давніх людей, силурійські вапняки, глід і терен, що вкрили схили гори, але людина в такій атмосфері мимоволі поринає в світ прекрасних відчуттів, неймовірних вражень і … думає про вічне. Наші предки прирівнювали похід в Гори, до походу в церкву. Казали, що гори живі, вони хочуть поділитись з нами енергією, мудрістю, наснагою та раціональністю. А Бакота – та таки справді «гарний вид».
P.S. Вже два сезони поспіль колектив TourU пропонує відпочинок на Дністрі. І це не від того, що ми придумали якесь нове відпочинкове місце. За часів другої Польщі в 1930 роках в Заліщиках існував чудесний курорт і пляж, зі Львова туди спеціально курсував потяг.Навіть вже тоді окремо був нудиський пляж. За радянського часу наше Поділля дуже занехаялось, села обезлюднюються. Але природа подарувала нам гарний відпочинок біля води. Традиції треба відроджувати. Відкривайте для себе Україну і гарно відпочивайте!!!
[:ru]
Когда мы слышим о горах, то обязательно в нашем воображении всплывают украинские синие Карпаты. Хотя у нас есть львовские Гологоры, Кременецкие горы и Подольские Товтры. Именно Товтры, в отличие от других горных гряд, образованы не в результате тектонических движений, а живыми организмами. Иначе говоря часть современной Тернопольской и Хмельницкой области была когда-то дном неглубокого теплого моря протяженностью в 200 километров, которое мы знаем как Сарматское море. Аналогов в мире нет, разве что по некоторым геологическим показателям подобное явление встречается в США и Великобритании.
Именно Сарматское море образовалось примерно 20-15 млн. лет назад. А вот нижний предел его исчезновения указать довольно трудно. Вот к примеру Карта “Королевства Польского» издана 1569 в Венеции Гастомо Густальди, где на месте современного Подолья изображено Сарматское море, свидетельствует о том, что у западных путешественников было только представление о наших землях.
Когда вода отошла, в долинах остались бреши в которых текут современные реки, крупнейшая среди них – река Днестр. Сама река делает многочисленные изгибы и колена в результате чего создает фантастические пейзажи. Среди этих рельефных ретроспектив и основывались подольские города Бакота, Каменец, Залещики. Если вам показывают фото полуострова на котором хороший и аккуратный город – это Залещики, если крепость из сказок – это Каменец – Подольский. А вот о Бакоте материала мало, хотя и исходя из идеологических, содержательных и исторических компонентов – это чрезвычайной важности город.
Бакота село в Украине, которое существовало до 1981 года, затем его данные были изъяты из обращения, поскольку на Днестре была построена гидроэлектростанция. Известны две версии происхождения такого названия. Первая: “Бакота -” Бокотею “- кусок хлеба” с румынского, вторая: “Бакота – желаемое, прекрасное место” ( “ба” – приставка, корень “кот”, “хот” – желателен). И если мы с вами отправимся на место, что было столицей Днестровского Низовья XII – XIII вв., то поймем сами, ближе всего именно вторая версия происхождения названия. Но поскольку эти земли были предметом посягательств литовских князей, татар, затем князей Кориатовичей, польских феодалов, т.к. Бакотская волость была пограничной зоной и провозгласила себя независимой и свободной от различных феодалов землей. В середине ХV века Бакота теряет свое стратегическое значение.
Сегодня можно приехать на вершину Белой Горы, которая возвышается над водной гладью на 120 метров. Спустившись ниже, встречаем остатки скального монастыря, основанного примерно в XI веке. Монастырь просуществовал до 1960-х годов. Основательные археологические раскопки проводил профессор и ректор университета св. Владимира в Киеве Владимир Антонович в 1891-92 гг. Были найдены захоронения монахов, остатки винтовой лестницы ведущей от монастыря на вершину горы (в результате завала до нашего времени не сохранились). А также на пути можно увидеть источники целебной монастырской воды. Но туристам от таких названий скучно и в народе их называют «мужской силы», «женской силы» в зависимости от пола основной части посетителей.
Еще можно продолжать рассказывать про жилье древних людей, силурийские известняки, боярышник и терн, что покрыли склоны горы, но человек в такой атмосфере невольно погружается в мир прекрасных ощущений, невероятных впечатлений и … думает о вечном. Наши предки приравнивали поход в горы, к походу в церковь. Говорили, что горы живые, они хотят поделиться с нами энергией, мудростью, воодушевлением и рациональностью. А Бакота – и действительно «красивый вид».
P.S. Уже два сезона подряд коллектив TourU предлагает отдых на Днестре. И это не потому что мы придумали какое-то новое место отдыха. Во времена второй Польши в 1930 годах в Залещиках существовал чудесный курорт и пляж, из Львова туда специально курсировал поезд. Даже уже тогда был отдельный нудистский пляж. В советское время наше Подолье очень забросилось, села опустели. Но природа подарила нам хороший отдых у воды. Традиции надо возрождать. Открывайте для себя Украину и хорошо отдыхайте !!![:]