Мова йде про мармуровий надгробок Лаурі Пшездецькій. Це робота відомого скульптора В. Бродського (1876р.). Побутує історія про те, що Лаура була надзвичайно красивою молодою жінкою і під час полювання вона впала з коня й травмувала хребет. Довгий час вона була прикута до ліжка. У польському тижневику “Тигоднік ілюстровани” за 1902 рік згадується, що Лаура померла на 21-му році свого життя від туберкульозу хребта. М.І.Квятковська в одному польському журналі висунула версію про те, що вона потонула в морі . Є також версія, що дівчина покінчила життя самогубством. Так чи інакше, але для родини молодої дівчини ця історія закінчилась трагічно.
Пшездецькі товаришували з Бродським й попросили, щоб він увіковічив Лауру в мармурі. І скульптор створив це диво. Крім того він зробив також бюсти батька й матері Лаури. Взагалі то Бродський працював в Італії, майже всі його скульптури перебувають в Ватикані. По приході до влади більшовиків, родинний склеп Пшездецьких, був поруйнований, але скульптури перенесли в їх колишній маєток на Поділлі. Згодом з маєтку зробили клуб. Хотіли знищити й роботу Бродського. Але місцеве партначальство помітило, що скульптурне зображення батька Лаури, чимось нагадує вождя світового пролетаріату. Місцевому аматору доручили підправити деякі риси обличчя на бюсті, щоб виставити його в клубі, як зображення Леніна. Але мармур не піддався пролетарському молоту й з тої затії нічого не вийшло. Понівечений бюст разом з двома іншими скульптурами занесли в комору, де ці роботи випадково побачив один мистецтвознавець з Ленінграду. Впевнившись, що це роботи Бродського, він хотів забрати їх в Ермітаж.
Історія зберегла записи тогочасного наукового співробітника Кам’янець-Подільського історичного музею Михайла Матвеєва, що витратив дуже багато зусиль і все ж добився від партійно-радянських органів дозволу та грошей на перевезення до Кам’янця. Для цього він був змушений переконувати, що цей рід свого часу дав багато вчених, діячів культури, що саме Костянтин Пшездецький був головним агрономом-селекціонером краю. Крім того одним з аргументів використовувався той, що мармур доволі поганому стані і від того крихкий. І до того ж надгробок виявився досить масивним – аж чотири тонни.
Інша версія, що надгробок був в дерев’яному саркофазі, і коли місцевий селянин орав поле то плугом зачепив дерев’яну обшивку і дістав самої мармурової скульптури. Коли заглянув до середини, то перше що спало на думку, що це Ленін. Але звідки було взятися Леніну в полі? І таким чином був знайдений надгробок Лаури. Згодом вони, як музейні експонати й потрапили до будівлі кафедрального собору святих апостолів Петра і Павла. Хрест, який тримала Лаура відбитий, та факел – символ життя, що тримав ангел, також пошкоджений.
На відомому кладовищі Санта Верано в Римі є майже точна копія надгробку Лаури Пшездецької також роботи цього скульптора, який він створив значно пізніше. Той пам’ятник зроблений Енедіні Джордано Санна, яка померла при пологах, будучи дружиною міністра зовнішніх справ Італії Джузеппе Апостоли Джордано Санна.
Запрошуємо Вас в тур до Кам’янця-Подільського, в якому Ви сможете побачити ще багато цікавого!